Наталя, дякую за участь

Наталя, привіт і вітання зі святом Поїздка пройшла успішно. Насті вже краще, лікарі говорять, що якщо мама буде дотримуватися курсу лікування, то все буде добре. Обпеченими у Насті виявилися голова, щічки, плечі і груди. Але лікарі обіцяють, що після успішно проведених операцій у неї навіть не залишиться шрамів. Всі відзначають неабияку мужність дитини, кажуть, що терпить біль вона краще ніж дорослі. Нажаль, через карантин нам вдалося побачити її лише у вікно.
Кошти ми встигли зібрати до від'їзду і передали Олені (мамі). Всім, хто відкликнувся, низький уклін
Старші діти (Мар'ян (Міша) і Наташа) живуть у Матушки Єлісавети, а менші (Вовочка і Верочка) в ДБСТ Лукавенків. Хрещена менших дітей на вхідні забрала їх в Охтирку для проходження комісії для дитячого садочка, так що ми з ними не зустрілися, а от з Мішею і Наталкою поспілкувалися.
Порадували нас зміни сім'ї Лукавенків. По-перше ми познайомилися з Леночкою яка щойно у них з'явилася, а по-друге були раді стану ремонту в їхньому новому будинку. Зараз у них практично вже закінчений благоустрій кухні, де вся велика сім'я може збиратися за одним столом. Валентина і Іван зараз займаються оформленням ще двох діток в їхній дитячий будинок сімейного типу. Мужні і щирі люди. Я коли дивлюся на їхніх дітей (а маю можливість спостерігати за дітьми, як тільки був утворений ДБСТ), то кожного разу впевнююсь, що вони не сироти - у них є такі чудові тато і мама . Згадую очі хлопчаків, коли вони тільки переїхали до Лукавенків і навіть не посміхалися, і зараз - дійсно це величезна різниця і величезна праця їхніх батьків. От і ще одне підтвердження, що це (усиновлення і дитячі будинки сімейного типу) єдиний вихід в боротьбі з сирітством в нашій країні.

p.s. для ДБСТ Лукавеків все ще гостро стоїть питання транспорту, про це ми писали на сайті http://www.detdom.info/cm/ua/actions/current/10761
Отже, якщо маєте можливість - приєднуйтесь до збору коштів

Ще хочу розказати вам про двох хлопчиків, які зараз живуть у Матушки Єлисавети. Нещодавно їх маму було доставлено у районну лікарню з алкогольним отруєнням. І це для неї постійна справа . А хлопці: Максим і Саша - не те що не отримують належного виховання, а й не забезпечені найелементарнішими умовами. На перший погляд мені здалося, що це не діти 6 і 9 років, а два маленьких дідуся, така у них відчувається внутрішня мудрість, що, до речі, потім і підтвердилося в розмові з ними.
Ви скаже - звичайна ситуація, яких у нас можна почути 1000: батьки алкоголіки, діти залишені напризволяще? Так, 1000 ... але ці два хлопчики вже знайшли притулок, можливо ми разом зможемо допомогти ще хоча б двом?
Пропоную відкрити дискусію і з цього питання також, адже це діти, ЯКІ ЗА КРОК ДО ДИТЯЧОГО БУДИНКУ!!!!!!!!!