ДБ-інтернат відкрито в 1932 році.
Під час Великої Вітчизняної війни всі діти були евакуйовані на Урал та в Середню Азію (Узбекистан).
Тільки з 01.01. 1944 року робота будинку-інтернату відновилася. В перші повоєнні роки в ньому проживали підлітки, батьки яких загинули на війні. На сьогодні в закладі проживають вихованки віком від 6 до 35 років.
Всі вони інваліди ІІ групи з діагнозом "Олігофренія в стадії імбецильності", розумово-відсталі, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти.