Оселя Віри, Надії та Любові - майбутній вільний будиночок для сиріт з інвалідністю, осередок свободи на "Слободі" в містечку Обертин.

Підтримане проживання – це передовий світовий досвід влаштування людей з інвалідністю у невеликі будинки (спільноти, квартири тощо). На відміну від інтернатів у спільноті проживає невелика група (до 8-ми осіб чи навіть менше). Мешканці спільноти мають змогу зростати особистісно, організовувати свій побут та приймати інші рішення щодо влаштування свого життя. Вони інтегровані у громаду, тобто можуть брати участі у її житті. Мешканці будинку підтриманого проживання можуть отримати освіту, працювати як всередині спільноти, так і поза її межами, самостійно заробляючи кошти, обирати хобі та користуватися іншими суспільними благами як вільні люди.

Відео з Уляною Белей - вона одна з 4-х майбутніх першопоселенців:


1 вересня 2017 року Українська благодійницька мережа придбала невеликий дім у містечку Обертин Тлумацького р-ну Івано-Франківської області, який облаштовується під будинок (спільноту) підтриманого проживання для 4-х (з перспективою розширення до 8-и) колишніх вихованців соціальних інтернатів – повнолітніх сиріт з інвалідністю. Наразі завершують ремонтні роботи та облаштування, нижче наведено посилання на актуальний перелік того, що потрібно зараз:
]]>- список необхідного.]]> 

Найпоширеніші запитання та відповіді на них:

1. Хто проживатиме разом з мешканцями спільноти, як вони зможуть проживати самі?
Мешканці спільноти не проживатимуть самостійно, з ними постійно перебуватиме найманий працівник – асистент (один чи декілька, залежно від кількості мешканців). Його роль – допомагати в побуті (у приготуванні їжі, дотриманні гігієни, прибиранні тощо), пересуванню до місця роботи чи навчання тощо. Власне тому й називають цей формат «підтриманим проживанням», тобто людина з інвалідністю проживає у громаді, вільно, але із потрібною підтримкою. При цьому рівень такої підтримки є індивідуальним, вона має закінчуватися рівно там, де починаються власні можливості людини.



2. Хто фінансуватиме спільноту?

Зараз ми опрацьовуємо механізм фінансування спільноти через соціальне замовлення для надання послуги підтриманого проживання. Тобто державний чи місцевий орган, який відповідає за соціальну політику, оголошує конкурс (соціальний тендер), в якому можуть брати участь організації, спроможні надавати потрібну послугу. Організації, яка стає переможцем конкурсу, виділяють необхідне фінансування. За нашою пропозицією захід зі створення «Оселі Віри, Надії та Любові» та її фінансування через механізм соціального замовлення включений до регіонального плану реформи з деінституалізації по Івано-Франківській області. Іншими джерелами фінансування спільноти можуть бути, наприклад, кошти, самостійно зароблені працюючими мешканцями, їхні соціальні виплати. У спільноті, на відміну від інтернату, можна скористатися певними пільгами, наприклад правом мешканців на отримання субсидії.

3. Чому ця спільнота створюється не місті, а в невеликому населеному пункті?
Найперша причина – невелика громада є значно гнучкішою та швидшою у реакції на те, що відбувається на її території. Про важливі та недуже події тут дізнаються дуже швидко. Одне з найважливіших завдань – не просто створити спільноту, але й інтегрувати її у громаду, тобто мешканці спільноти з часом повинні відчувати себе у громаді як вдома, а громада – має тяжіти до поваги, взаємної підтримки людей з інвалідністю, а не жаліти їх, давати їм «подачки» чи зневажливо до них ставитися. Чим меншою є громада, тим простіше спрямовувати у потрібне русло ці непрості на початку відносини. Разом з тим, громада не може бути надто малою, оскільки необхідною є певна інфраструктура (школа, лікарня, будинок культури, пошта, підприємство, на якому можна працювати тощо). Саме тому віддаємо перевагу середній (навіть ближчій до меншої) за розміром громаді. У великому місті могли б стикнутися з такими явищами, коли прохання, адресоване наче тисячам його жителів, водночас не буде почуте ніким конкретно, або ж коли сусіди спільноти не знали б (чи навіть не воліли знати) її мешканців – своїх сусідів з інвалідністю. Іншими причинами також є те, що у невеликій громаді простіше придбати нерухомість (теперішній будинок площею 125 метрів квадратних та господарські будівлі, зокрема літню кухню, ми придбали усього за 6000 доларів), а також знайти людей, які б могли працювати асистентами та погоджувалися б на мінімальну заробітну плату (такою вона, на жаль, буде на початку, зважаючи на незначні очікувані обсяги фінансування). Слід також наголосити, що шукаючи локацію для розміщення спільноти, зверталися офіційно до десятків громад, але в абсолютній більшості випадків не отримували ЖОДНОЇ відповіді, тоді як місцева влада та громадські діячі з Обертина – радо погодилися прийняти спільноту, а також постійно допомагали і продовжують допомагати у її створенні!

4. Чи взагалі реальним є створення спільноти, зважаючи на байдужість людей та інші чинники, які перешкоджають?
Реально! Великий шлях розпочинається з першого кроку. Раніше мало людей вірили, що взагалі знайдуться кошти для придбання будинку – знайшлися і будинок тепер є. Згодом чимало людей не вірили, що вдасться відшукати кошти на ремонт та облаштування будинку (який потрібно в рази більше, аніж було потрібно для його купівлі), адже ця тема, на відміну від «допомоги» цукерками, іграшками чи одягом, є зовсім новою для більшості людей. Відшукалися!

5. Чи є юридичні механізми, які дозволяють людям з інтернатів переселитися у спільноту?
Так, є, особи, які не визнані судом недієздатними, не можуть бути обмежені у їхніх правах, зокрема вони вправи обирати місце проживання. Окрім цього, існує державний стандарт соціальної послуги підтриманого проживання, яким визначено відповідні вимоги (до надавачів послуги, її змісту, приміщень тощо).

Також вкотре дякуємо нашим постійним найбільшим партнерам, без яких було б неможливо створювати «Оселю Віри, Надії та Любові» - організації ]]>Ukrainian Women in Business]]>, а також нашим друзям з Норвегії - ]]>Українська громада в Норвегії Den ukrainske forening i Norge]]>.

Реквізити для пожертв:
1. Картка (корпоративна - кошти йдуть безпосередньо на рахунок організації) ПриватБанку № 5169 3324 0543 6935. У коментарі (призначенні) платежу обов'язково просимо зазначити: "Благодійна допомога на потребу № 52-17".
2. Через термінал ПриватБанку. Для цього потрібно:
- прийти до найближчого терміналу ПриватБанку, адресу якого можна знайти на ]]>сайті банку]]>. Термінали розташовані не лише у відділеннях ПриватБанку, але й у магазинах та інших громадських місцях, доступних також у вихідні дні.
- знайти через термінал нашу благодійну організацію як одержувача за ідентифікаційним кодом 36498142. Для цього потрібно обрати пункт меню “Інші платежі”, далі пункт “...пошук за назвою чи реквізитами...”, після чого знайти нас, ввівши в полі “ОКПО” код 36498142 (в результатах пошуку повинно відобразити “Українська благодійницька мережа, БО”). В призначенні платежу, яке потрібно змінити самостійно, необхідно вказати номер цієї потреби № 52-17.
3. Рахунок:
- одержувач: БО „Українська благодійницька мережа”;
- ідентифікаційний код (ЄДРПОУ): 36498142;
- банк одержувача: ІФФ ПАТ „ПриватБанк”;
- код банку (МФО) 336677;
- рахунок №26001060399676;
- призначення платежу: благодійна допомога на потребу № 52-17.
4. Реквізити для пожертву з-за кордону - рахунки для міжнародних банківських переказів SWIFT (у коментарі (призначенні) платежу обов'язково потрібно зазначити: Donation, need 52-17):
IBAN UA763366770000026004057000339 (для пожертв у доларах США);
IBAN UA033366770000026008057001323 (для пожертв у євро).

]]>Сторінка «Оселі Віри, Надії та Любові» у Facebook]]>