Стати координатором, тобто людиною, яка буде регулювати хід проекту "Мій друг" в певному інтернаті не так важко, як може здатися на перший погляд.

Якщо у людини є бажання ввести в проект ще один інтернат, і вона відчуваєте в собі достатньо сили, щоб довести справу до кінця, то може сміливо починати свою координаторську діяльність. Тільки потрібно пам’ятати деякі висновки, які зроблені за період шефського руху.

• Однієї людини достатньо, щоб почати вводити проект в одному інтернаті. Якщо людина хоче стати координатором, але лякаєтеся того, що не має підтримки, це не повинно стояти на заваді. Необхідні помічники завжди з’являться в процесі роботи.
• Одна людина може ефективно працювати тільки з одним інтернатом.
• Старші друзі потрібніші дітям з тих інтернатів, які віддалені від великих міст. Також і керівництво таких інтернатів швидше іде на зустріч.
• Керівництво далеко не кожного інтернату іде на контакт. Це потрібно враховувати і не боятися відмови. Після відмови не слід опускати руки, а потрібно шукати інший інтернат.
• Найважливішими є перші зустрічі координатора і директора. Саме вони закладають довіру чи недовіру обох сторін.
• Всі свої дії, пов’язані з інтернатом і його мешканцями потрібно погоджувати з керівництвом закладу. І при першій же розмові запевнити керівництво, що саме так і буде завжди.
• Слід звертатися до керівництва по допомогу при виникненні непередбачених ситуацій. Вони краще знають своїх дітей. Саме керівництво може націлити, які потреби має та чи інша дитина.
• З керівництвом повинен спілкуватися лише координатор або довірене лице. Неприпустимо, щоб кожен старший друг мав номер мобільного телефону директора і турбував його при виникненні всяких питань. Для таких питань можна попросити номера телефонів вихователів.
• Потрібно вирішити питання з інтернетом/поштою. Секретар або інший працівник інтернату (як варіант можливо навіть учень старших класів) повинен слідкувати за можливістю доступу до мережі чи фіксувати всю одержану кореспонденцію. Це дає змогу старшим друзям знати, чи дійшли їхні листи і посилки до дитини. А також дає змогу координатору побачити, яка дитина довго не спілкувалася зі своїм старшим другом.
• У випадку виявлення дитини, якій дорослий не телефонує і не пише півтора-два місяці, слід зв’язатися з цим старшим другом і з'ясувати причину його мовчання. Якщо старший друг не обзивається або не може пояснити, чому перестав писати, дитині слід шукати нового.

Інші дії координатора будуть індивідуальними в кожному випадку. При появі активної групи учасників проекту "Мій друг", обов’язки координатора можна поділити між її учасниками.

Поради координатору проекту "Мій друг" в інтернатному закладі (від ідеї - до втілення)